Микола Лисенкоз>
Опера на II дії
Виконується українською мовою
05/07/2025
2 г. 00 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
- Відеогалерея
- Новини
Перша постановка опери відбулася 23 листопада 1910-го, в Києві, в театрі Миколи Садовського. Щодо диригента, то також достеменно не знаємо, хто саме стояв за диригентським пультом: Микола Лисенко чи Ганс Єлінек. Відома ще одна сценічна версія «Енеїди» – 1959 року. В Київському театрі опери та балету її поставили режисер Володимир Скляренко і диригент Василь Харченко. Але вистава недовго протрималася в репертуарі – також через цензуру. Про інші постановки донедавна точно не було відомо, допоки в бібліотеці Харківської опери головний диригент театру Дмитро Морозов не знайшов рукописну партитуру «Енеїди» зі знову ж таки не часто виконуваною інструментовкою Бориса Лятошинського. В одній з оркестрових партій значилося: «Генеральна репетиція – 11 січня 1941». Де і як вона відбулася та чи відбулася взагалі – для нас теж поки що загадка.
Чому ж ми так мало чули про «Енеїду»? Можливо, через її гостросоціальний зміст, що неодмінно дисонує з будь-якою тиранічною владою, яка упродовж багатьох років міцно тримала оперу пазурами цензури? Кожен час вносить у твір свої корективи, нові змісти. А у постановці режисерки Жанни Чепели і диригента Дмитра Морозова «Енеїда» – це опера про всіх нас. І подорож, у яку вирушають герої, раптово виявляється подорожжю кожного чи кожної до себе, що неодмінно супроводжується неочікуваними сюрпризами. Бо всі ми, українці, знаходимося в одному ковчезі, який пливе невідомо куди, назустріч бурям, а можливо, і світлу…
Дія I
Картина 1. Море
Дія опери розгортається у декількох світах: на Землі і Олімпі, в обителі богів і в наш час. Покинувши розорену Трою, Еней зі своїми побратимами пливе до невідомих берегів. Серед бурхливого моря їх застигає буря, яка виникла через хитрощі та інтриги Юнони, дружини Зевса, яка від всього серця ненавидить Енея, сина її одвічної суперниці Венери. Однак через вчасне втручання Нептуна трагедії вдається уникнути.
Картина 2. Олімп
Боги і богині, як і повсякчас, зайняті безперервними гульками та пияцтвом. Бог війни Марс – грубий солдафон і селадон, «грізний» Зевс – набундючений фанфарон, боягуз, п’яниця й ненажера. Венера і Юнона ніяк не можуть заспокоїтися у безкінечних сварках, а решта слідує закону Зевса: «Пий, гуляй, часу не гай!» В цей час на Олімп приходить Меркурій. Він приносить звістку про те, що Еней уникнув загибелі і гостює у цариці Карфагену Дідони. Молоді люди закохуються одне в одного. Зевс наказує Меркурію передати Енею його наказ: не гаючи часу, покинути карфагенську царицю і плисти до італійських берегів.
Дія II
Картина 3. Карфагенська земля
Дідона і Еней щасливі у своєму коханні. Їхня любов розквітає з кожним днем. Але серце Енея не спокійне. Його бентежать думки про Зевса. Він побоюється його гніву. Тим часом карфагеняни і троянці готують весілля і починають святкувати. У розпал свята, з’являється Меркурій. Він приніс Енею наказ Зевса покинути кохану і плисти далі. Серце Енея розривається між обов’язком воїна і коханням. Дідона у відчаї. Намагаючись затримати коханого, вона погрожує самогубством. Серце Енея розбите. Він має пливти до “невідомих берегів”.