Джакомо Пуччіні
Опера на IV дії
Джузеппе Джакоза, Луїджі Ілліка за мотивами роману Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми»
Виконується італійською мовою з українськими субтитрами
24/06/2008
3 год.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
Париж. Морозний зимовий Святвечір… Дві руки зустрічаються в темряві… І життя чотирьох друзів змінюється назавжди! Але навіть найглибша любов не може зігріти в морозну зиму. Жорстокі реалії змушують героїв подорослішати.
«Богема» – одна з найпопулярніших опер у світі. Написана Дж. Пуччіні в 1896 році, вона актуальна і донині. А деякі сучасні режисери з легкістю переносять сюжет в наші часи і сучасні міста. Композитор захопився сюжетом роману А. Мюрже «Scènes de la vie de bohème» одразу. Він так описував свої враження: «Свіжість, молодість, пристрасть, життєрадісність, сльози, пролиті в тиші, любов, яка приносить вам радість і змушує вас страждати». Дует лібретистів Дж. Джакози і Л. Ілліки перетворив матеріал роману на чудове лібрето. Музика опери «Богема» вирізняється глибоким ліризмом, емоційною насиченістю та ніжністю. Вона безперервно розвивається, органічно поєднуючи арії, діалоги й оркестрові епізоди, створюючи живу та драматичну атмосферу. Композитор майстерно використовує оркестр і лейтмотиви, щоб підкреслити почуття героїв і настрій окремих сцен.
Дія I. У мансарді
Дія відбувається в Парижі близько 1930 року
Поет Рудольф дивиться у вікно на покриті снігом дахи. Марсель працює над картиною. Друзі вирішують спалити рукопис драми Рудольфа, щоб зігрітися. З’являються філософ Колен, а потім і музикант Шонар, що заробив грошей і дістав дрова, тютюн, вино. Власник будинку Бенуа вимагає плату за житло, але молодикам щастить відкараскатися від нього. Оскільки сьогодні Святвечір, вони вирішують провести його в кафе у Латинському кварталі. Рудольф залишається на самоті, щоб закінчити статтю.
У двері тихенько стукають: це Мімі, дівчина, що живе в тому ж будинку, вона прийшла попросити вогню. Коли Мімі вже зібралась йти, то виявилось, що вона загубила ключ від своєї кімнати. Порив вітру задмухує її свічку, а свою Рудольф гасить навмисно. У темряві Рудольф розповідає про себе, стиснувши руку Мімі. Потім він просить Мімі сказати, хто вона. Друзі на вулиці просять Рудольфа поквапитись. Перед тим, як вирушити у Латинський квартал, він цілує Мімі.
Дія II. У Латинському кварталі
Кафе переповнене. Рудольф представляє друзям Мімі. З’являється Мюзетта в супроводі багатія Альциндора. Марсель, що колись любив її, напускає на себе байдужість, а Мюзетта намагається викликати його ревнощі. Та зрештою вона кидається в його обійми. Офіціант приносить рахунок, грошей у Шонара не вистачає, і Мюзетта додає їхній рахунок до рахунку Альциндора. Потім всі весело залишають кафе.
Дія III. Біля застави
Паризька застава. Лютневий ранок. Біля шлагбауму – митники, які пропускають у місто прибиральниць, перекупок. Входить Мімі й, задихаючись від кашлю, просить покликати Марселя. Він разом з Мюзеттою пристроївся на роботу в цьому місці. Марсель запрошує Мімі усередину, але там Рудольф, з яким вона не може зустрітися: сьогодні вночі, у нападі ревнощів, він пішов. З’являється Рудольф, Мімі нібито йде, а насправді ховається. Рудольф зізнається другові: не з ревнощів покинув він Мімі, його мучить те, що він не може допомогти їй, дати тепле житло, адже бідолаха хвора на сухоти, і кохання недостатньо, щоб повернути її до життя. Кашель і ридання видають присутність Мімі. Рудольф обіймає дівчину. Їхня ніжна розмова поєднується з черговою сваркою Мюзетти і Марселя.
Дія IV. У мансарді
Рудольф і Марсель згадують щасливі дні: вони давно не бачили своїх коханих. Шонару й Колену вдається розвеселити їх. З’являється Мюзетта, сповіщаючи, що Мімі тут і ледве тримається на ногах. Мюзетта пропонує продати свої коштовності, Колен знімає плащ: зараз потрібні гроші. Рудольф і Мімі залишаються на самоті. Вони згадують вечір їхнього знайомства. Друзі повертаються. Мімі нібито знову засинає, але Шонар першим помічає, що вона померла. Рудольф марно кличе кохану.
