Джакомо Пуччініз>
Опера на IIІ дії
Луїджі Ілліка, Джузеппе Джакоза за однойменною драмою Віктор’єна Сарду
Виконується італійською мовою з українськими субтитрами
24/02/2017
2 год. 25 хв.
Адреса проведення: м. Харків, вул. Сумська, 25 (службовий вхід до театру з боку Саду Шевченка)
- Про виставу
- Постановники
- Виконавці
- Фотогалерея
- Новини
Попередня прем’єра опери Дж. Пуччіні «Флорія То́ска» в Харківському академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка відбулася ще на сцені «старого» театру, на вул. Римарській, 1993-го року. Важливо, що це була перша в історії нашого театру постановка опери італійською. Відтоді багато чого змінилось. І тепер практично кожну з опер (за рідким винятком) намагаються втілювати у нас мовою оригіналу, як це роблять у світовій практиці. Нову постановку музичної драми Дж. Пуччіні харків’яни побачили 2017-го року, після успішного показу спектаклю на фестивалях у Бельгії та Нідерландах.
Головна героїня опери Джакомо Пуччіні – Флорія Тоска – зовсім не схожа на ніжних ліричних красунь з творів його земляка Джузеппе Верді. Оперна примадонна, зірка сцени, яка звикла до захоплених поглядів, Тоска норовлива, горда та примхлива. Вона несамовита в усьому – в любові, ревнощах і помсті. Сюжет твору Пуччіні стрімко розвивається та наповнений різко контрастними сценами. Глядач поринає в атмосферу Риму початку ХІХ століття з його разючим поєднанням непоєднуваного: пристрасних любовних зізнань і побожних молитов, безтурботної пасторалі та пострілів, що несуть смерть.
Світова прем’єра «Тоски» 1900-го року в Teatro Costanzi практично закінчилася скандалом: слухачі виявилися не готові до сили пристрастей у творі Пуччіні. Композитора звинувачували в зайвому натуралізмі і навіть жорстокості – настільки глядачів вразила сцена тортур Каварадоссі. Але час усе розставив на свої місця. Велике, без перебільшень, творіння Джакомо Пуччіні ось вже 125 років не сходить з театральних афіш, і ми, затамувавши подих, можемо спостерігати трагічну історію кохання та смерті.
Дія I
Дія відбувається в Римі 1800 року
1800 рік. Республіканець Анджелотті, який втік з в’язниці, ховається в церкві. Не помічаючи втікача, туди входить ризничий, який приносить їжу для художника Маріо Каварадоссі, що тут працює. За ним з’являється й сам Маріо. Коли ризничий йде геть, Анджелотті виходить зі схованки назустріч Каварадоссі, своєму старому другу. Їхня бесіда перервана стуком у двері: Флорія Тоска вимагає впустити її. Анджелотті знову ховається. Входить Тоска. Ревнивій красуні здається, що на портреті Маріо зобразив її суперницю. Каварадоссі заспокоює її, вони домовляються зустрітися ввечері, після того, як Тоска виступить у Палаці Фарнезе. Флорія йде, а художник вирішує сховати друга у себе вдома.
Приходить звістка про поразку Наполеона. З цієї нагоди у церкві готуються до урочистого богослужіння. З’являється Скарпіа, шеф поліції, закоханий у Тоску. Він виявив докази того, що Анджелотті ховається у церкві. Один з доказів – віяло, яке Скарпіа використовує задля збудження ревнивих підозр Флорії.
Дія II
Кабінет Скарпіа. До нього приводять заарештованого Каварадоссі. Допит пройшов марно – він не видав Анджелотті. З’являється Тоска, і Каварадоссі встигає потай сказати їй, що вона повинна мовчати. Скарпіа відправляє художника на тортури та допитує Тоску. Вона чує крики Каварадоссі, якого катують, та видає притулок Анджелотті. Художника знову приводять у кабінет Скарпіа. Несподівано приходить звістка про перемогу Наполеона. Каварадоссі не приховує своєї радості. Скарпіа віддає наказ стратити його наступного ж ранку.
Заради порятунку коханого, Тоска ніби погоджується підкоритися бажанням Скарпіа. Шеф поліції переконує її, що страта буде не справжньою. Проте коли Скарпіа залицяється до Тоски, вона завдає йому удару кинджалом.
Дія IIІ
На тюремний дах виводять Каварадоссі – тут його буде страчено. Художник пише останнього листа Флорії. Несподівано з’являється вона, розповідає про вбивство Скарпіа й запевняє, що кулі у рушницях солдат не справжні.
З’являються солдати – і Каварадоссі спокійно встає перед ними. Постріли. Маріо падає, солдати йдуть. Тільки тоді Тоска розуміє, що Скарпіа ввів її в оману. Вражена жінка не чує, що солдати повернулися. Тоску намагаються затримати, але вона кидається зі страшенної височини замкового муру.