Музика композиторів-класиківз>
Балет ХХШ
1 год. 20 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
Дитячий балетний театр спільно з артистами ХНАТОБу імені М. В. Лисенка реалізує свій творчий проєкт «Світ мистецтва – шлях до миру».
Не секрет, що в світ прийшли нові діти. Діти, що здатні вже в ранньому віці сприймати та осягати дуже важливі, серйозні істини. Таким дітям дуже важливо побачити і почути щось таке, що дасть поштовх для їхнього творчого розвитку.
І саме театр увібрав в себе всі види творчості. Глядачі в залі і, особливо, юні глядачі, співчуваючи героям на сцені, духовно очищуються та наповнюються високими та добрими ідеями, думками. А передають їм ці думки такі ж юні артисти, як і вони самі. Діти на сцені та діти в залі – унікальна за своєю енергетикою подія, що стане саме тією важливою ланкою у розкритті неповторного внутрішнього світу кожної дитини! Ось цей взаємообмін енергіями творіння та співпереживання воістину може творити дива!
Жив на землі добрий Казкар Андерсен. Він любив людей та мріяв про таку країну, де всі жили б у Доброті, Красі та Гармонії. А як мрієш про щось, то це неодмінно станеться! Добрі думки Казкаря райдужними метеликами літали над землею та відшукали чарівну країну, де все прекрасне втілюється у життя, а Добро завжди перемагає Зло.
У цій країні Казкар створив чудовий сад. І ось, одного разу, у найкрасивішій його квітці з’явилася на світ малесенька дівчинка – Дюймовонька. Вона була сама досконалість: красива, тендітна, добра, скромна, з чудовим голосом. Здавалося, що попереду тільки радість. Проте і на це крихке створіння очікували випробування.
Досі не вщухають суперечки у чарівній країні про те, чому Жабону, господарю болота, закортіло взяти за дружину Дюймовоньку, адже вона йому не пара! Та Жабон викрав її вночі та нізащо не відпустив би, якби не добрі та кмітливі рибки! Як добре бути вільною, як от веселий Метелик, що остаточно врятував Дюймовоньку від переслідування. І як неприємно, коли ці пихаті та лицемірні Жуки нав’язують тобі своє товариство. Краще вже бути самій, адже в лісі так добре!
Але все швидкоплинне – прийшла осінь, вітер кружляє пожовкле листя, ластівки, відлітаючи, прощаються з літом. Як же хочеться полетіти з ними!.. Ледь тримаючись на ногах, самотня та змерзла, Дюймовонька натрапила на нору польової Миші. Та прихистила бідолаху, і незабаром полюбила працьовиту, скромну дівчину. І звісно, Миша хотіла Дюймовоньці щастя, тому вирішила влаштувати її майбутнє та видати заміж… за Крота-багатія. Але ж Кріт, що все життя сидить в норі, навіть не знає яке прекрасне Сонечко!
Серце Дюймовоньки розривається від горя, але чого варті її страждання порівняно з болем пораненої Ластівки! Пташка опинилася в підземній галереї, дівчина кинулася рятувати її – зігріла серцем. Зцілена Ластівка з радістю допомогла своїй рятувальниці та віднесла на своїх крилах до міста, де панує вічне літо, де під блакитним небом ростуть дивовижні квіти та живуть Ельфи у добрі, щасті та гармонії.