Шарль Гуно
Опера на ІІІ дії з прологом та балетною сценою «Вальпургієва ніч»
Жуль Барб’є, Мішель Карре за мотивами першої частини однойменної трагедії Йоганна Гете
Виконується французькою мовою з українськими субтитрами
27/03/1992
2 год. 55 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
Старовинна легенда про доктора, який, переможений літами, продав душу дияволу, користувалася популярністю і серед читачів і серед митців впродовж багатьох століть. Але найвідомішим втіленням цього німецького сюжету в музично-театральному жанрі стала опера француза Шарля Гуно. В центрі дії композитор та його лібретисти поставили не доктора Фауста, а його кохану – юну Маргариту. І створили сюжет про її нещасливу любов і боротьбу Бога та Мефістофеля за душі закоханих.
До наших днів «Фауст» є однією з найбільш популярних опер світу. Виконавців у цьому творі приваблюють складні й цікаві акторські образи: розчарований у житті старий Фауст, що стає легковажним юнаком, наївна цнотлива дівчина Маргарита, яка перетворюється з ліричної на трагічну героїню. І, зрозуміло, Мефістофель – справжній «двигун» конфлікту, що ховає свої інфернальні, злостиві наміри під маскою циніка й насмішника.
Дія відбувається в Німеччині в епоху середньовіччя.
Пролог
Старий вчений, доктор Фауст, проклинає життя, науку, Бога, які безсилі повернути йому юність, кохання і надії. З’являється Мефістофель. Він обіцяє повернути Фаусту молоді літа, а за це вимагає його душу, спокушаючи видінням юної Маргарити. Зачарований, Фауст підписує угоду, випиває келих чародійного напою та перетворюється на юнака.
Дія І
На міському майдані розважаються студенти, військові, городяни й городянки. Валентин, брат Маргарити, перед військовим походом молить Бога оберігати сестру від лиха й зла. Друг Валентина Зібель обіцяє бути захисником Маргарити.
Мефістофель співає куплети про владу золота і пропонує тост за Маргариту. Валентин обурюється й виймає шпагу, але клинок, спрямований на Мефістофеля, ламається. Зрозумівши, що тут діють темні сили, солдати хрестоподібними держаками шпаг виганяють сатану.
У веселому вальсі кружляють пари. Серед натовпу Фауст нарешті зустрічає Маргариту.
Дія ІІ
Картина 1
Сад Маргарити. Закоханий у дівчину Зібель збирає квіти, щоб вони розповіли Маргариті про його кохання.
Мефістофель відносить красуні шкатулку з дорогоцінними прикрасами. Маргарита повертається додому. Сидячи за прядкою, дівчина намагається прогнати спогади про красивого ввічливого юнака, але все даремно. Побачивши прикраси, Маргарита починає приміряти їх. Заходить сусідка Маргарити – Марта.
Мефістофель сповіщає Марту про смерть її чоловіка, а потім залицяється до неї. Фауст залишається віч-на-віч з Маргаритою. Мефістофель заклинає ніч і квіти, щоб вони збудили в серці дівчини кохання до Фауста. Під дією нестримної пристрасті закохані віддаються почуттям. Мефістофель тріумфує.
Картина 2
Городяни відвертаються від дівчини, зневажаючи її. Маргарита, шукаючи підтримки у Бога, йде до церкви, але Мефістофель і тут нагадує дівчині про її гріхопадіння, лякає пекельними муками.
Картина 3
Під звуки урочистого маршу додому з перемогою повертаються солдати. Серед них Валентин. Зібель просить Валентина бути милосердним до Маргарити. Валентин поспішає додому довідатися, що сталося з сестрою під час його відсутності.
Приходять Фауст і Мефістофель. Фауст не наважується увійти до Маргарити. Тоді Мефістофель викликає її на побачення серенадою, яку співає замість Фауста. Глузливі куплети серенади обурюють Валентина, тож він викликає Фауста на двобій і, смертельно поранений, гине, проклинаючи сестру. Маргарита втрачає розум.
Дія ІІІ
Картина 1
В’язниця, де Маргарита чекає на страту: у приступі божевілля вона вбила свою дитину. Фауст пропонує Маргариті тікати. На якийсь час до бідної дівчини повертається свідомість. Коли Маргарита бачить Мефістофеля, то починає розуміти, що саме він є втіленням темних сил, тому відмовляється йти з Фаустом, рятуючи цим свою душу.
У в’язницю входять священник, варта та кат, щоб відвести Маргариту на страту. Фауст і Мефістофель змушені зникнути.
Картина 2
Похмуре міжгір’я. Вальпургієва ніч, нечиста сила справляє шабаш. Мефістофель хоче, щоб Фауст у колі куртизанок забув про Маргариту. Та ніщо не може стерти з його пам’яті світлий образ коханої дівчини. Раптом перед ними виникає тінь Маргарити – Фауст кидається до неї. Мефістофель хоче забрати душі закоханих до пекла. Але марно: божественні сили позбавляють його бажаної здобичі. Розлютований диявол провалюється у свій підземний світ.
