Хитрий Лис

Настала весна. Лев – цар звірів закликав увесь їх рід на великий збір. Не з’явився лише Лис Микита. На нього ж у звірів найбільше дорікань: від його хитрощів потерпіли Вовк, Цуцик Гектор, Кіт Мурлика та Рись, що вступилася за маленького Зайця. Як «побожного звіра», що вже цілісінький рік не бере в рот м’яса, Лиса Микиту виправдовує лише його дядько – Борсук Бабай. Він зауважує, що звірі й самі не без гріха: чинили кривду, а звинувачують у всьому Микиту! Надія – тільки на мудрий розсуд царя Лева. Той постановляє, щоб Ведмідь Бурмило привів Лиса на суд.

Проте Микита не спішить виконували царський указ: він пропонує Бурмилі почастуватися медом у багатого Охріма. Ведмідь прагне поласувати чужим медом, однак його лапи потрапляють у дубову колоду-пастку! І тому його добряче полупцювали палицями перед тим, як він утік.

Наступним посланцем від царя до Лиса став боязливий Кіт Мурлика. Та й із ним трапилася прикрість: захотів поласувати мишами у війтовому будинку, а потрапив у зашморг і ледь вирвався з-під палиці війта та обшарпаний повернувся до палацу. Цар Лев лютує!

Третім до Лиса Микити навідується дядько Борсук. Він вмовляє Лиса піти на суд і продемонструвати свій розум, вгамувавши плітки ворогів і змінивши гнів царя на милість. Та Лев невблаганний: він відправляє Лиса на трибунал, де засідають старі цапи та осли.

Глухий Осел постановляє повішати Микиту на шибениці. Звірі чекають на видовище страти, проте Лис благає царя Лева про сповідь і розповідає про величезний скарб царя Гороха. Лев одразу нашорошив вуха: що за скарб і де він? Лис вигадує історію про схований у Чорногорі скарб, яким заволодів його батько, що у спілці з Бурмилом, Вовком Неситим та Котом Мурликою мав повстати проти царя Лева! Та Микита тоді зупинив рідного батька, зберігши вірність королю звірів!

За таку відвагу Лев дарує Лисові життя. Той обіцяє показати цареві стежку до скарбу, однак лише після того, як повернеться із прощі (відвідати святий Рим і Єрусалим він заприсягся у передсмертну хвилину). Тим часом кривдників Лиса – Ведмедя, Вовка та Кота відправляють до тюрми.

Лис Микита збирається на прощу в далеку путь. У Лева він просить добру торбу, яку має Ведмідь, а в затриманого Вовка – ще й пару чобіт. Отримавши бажане, Лис покидає царський палац у супроводі Цапа та Зайця і повертається додому, де його радісно вітають Лисиця й діти. Запросивши Зайця додому, він убиває його, нагадавши, як той свідчив проти Микити в суді. А тим часом Цап щипає травичку на подвір’ї. Микита вручає йому торбу з листами для царя. Але коли улесливий Цап поважно вручає Левові листи від Лиса, цар бачить у торбі голову Зайця. Той ричить зі злості, шматуючи все навколо і вбиваючи Цапа.

Борсук Бабай знову відправляється до Лиса. Микита готується знову вирушити з ним до царського двору, та Лисиця схвильовано просить чоловіка залишитися. Лис відказує, що в нього є найкраща підмога – це розумна голова! По дорозі до королівського палацу Лис та Борсук зустрічають процесію на чолі з Півнем, якого Лис хвацько вбиває на обід. «Дарма!», – запевняє Борсук, адже Півень мав протекцію в царевої Левиці. Натомість Лис Микита розповідає про лікарку мавпу Фрузю, яка при дворі всіх підпорядковує на свій лад, і, хоч не любить чоловіків, однак таємно закохана в Лиса Микиту.

Прийшовши до Лева, Лис удавано голосить, що він не винен у смерті Зайця і Цапа, адже саме через них передав цареві скарб. Брехню Лиса обрубує Вовк Неситий: він викликає його на поєдинок, щоб визначити врешті, хто чесний, а хто злодій! Лисові на допомогу приходить мавпа Фрузя, яка стриже Лиса, залишивши пухнастим лише хвіст, щоб у найкращу мить сипнути вовкові в очі піском. Ця та інші хитрощі допомогли Микиті вийти з бою переможцем. За те, що Лис зміг із розумом вийти з біди, Лев призначає його канцлером, щоб той із мудрістю боронив державу. Усі звірі славлять Лиса Микиту!