Джакомо Пуччіні
Опера на III дії
Луїджі Ілліка та Джузеппе Джакоза за драмою Девіда Беласко «Гейша», написаною на основі повісті Джона Лютера Лонга «Мадам Баттерфляй» та автобіографічного роману П. Лоті «Мадам Хризантема»
Виконується італійською мовою з українськими субтитрами
2025 рік
10/05/1998
(оновлення вистави 10/06/2016)
2 год. 15 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
- Новини
«Чіо-Чіо-сан» («Мадам Баттерфляй») Дж. Пуччіні – безперечний шедевр італійської опери початку ХX століття. Японське кімоно, схоже на крила метелика, носить юна Чіо-Чіо-сан, яку любовно й називають «метеликом». І, як метелик, летить вона на сліпучий вогонь кохання, в якому не може не згоріти…
Цей твір – один з найтрагічніших у світовому оперному репертуарі. Глядач стає свідком перетворення по-дитячому наївної юної дівчини на зрілу, експресивну жінку, для якої поняття честі та гідності дорожче за власне життя. Зворушлива історія кохання розгортається в японському місті Нагасакі. Музика має відчутний вплив східної культури. Композитор створив дивовижний синтез екзотичних інтонацій, що беруть свій початок у японському фольклорі, з академічним блискучим бельканто, яке розкриває всю палітру виразності людського голосу.
Успіх прийшов до опери не відразу. Перша постановка «Мадам Баттерфляй» відбулася у 1904 році в міланському «Ла Скала». Робота над новою партитурою у Пуччіні ускладнилася тим, що він, пристрасний автолюбитель, потрапив у катастрофу і зламав ногу. Втім, багаторазово виходити на уклін йому й не довелося: публіка поставилася до його нового творіння прохолодно. Але вже за три місяці трохи перероблена опера мала величезний успіх на півночі Італії, в Брешії. До речі, роль Чіо-Чіо-сан тоді виконувала відома українська співачка, славетна Соломія Крушельницька. Бурхливими оплесками зустріли «Мадам Баттерфляй» і в Буенос-Айресі, диригував тоді Артуро Тосканіні. Незабаром оперу про маленьку японську гейшу, яку спокусив і кинув американський морський офіцер, почули і в Токіо. Прийшло світове визнання, і відтоді неймовірна популярність зворушливого образу дівчини-метелика тільки збільшувалася.
Дія I
Дія відбувається в Нагасакі (Японія) наприкінці XIX століття
Лейтенант американського флоту Пінкертон вирішив одружитися з юною японкою Чіо-Чіо-сан, яку всі ласкаво називають «метелик». Палко закохана, дівчина готова зректися рідні, прийняти віру свого майбутнього чоловіка. Родичі Чіо-Чіо-сан та її дядько, священнослужитель Бонза, проклинають юну гейшу.
Дія II
Минуло три роки, як Пінкертон покинув молоду дружину і виїхав до Америки. Та Чіо-Чіо-сан впевнена, що він повернеться до неї, до їхнього маленького сина. Вона рішуче відмовляється вийти заміж за принца Ямадорі, котрий прагне шлюбу з нею. Слова відданої служниці Сузукі про те, що чоловіки-американці не повертаються, лише обурюють її.
З листом від Пінкертона приходить до Чіо-Чіо-сан американський консул Шарплес. Він має підготувати жінку: її коханий одружився в Америці, і їм ніколи не бути разом. Але вона не вірить цьому.
Нарешті на рейді Нагасакі з’являється пароплав, яким прибуває Пінкертон. Чіо-Чіо-сан готується до зустрічі з коханим. Її хвилюванню немає меж. З маленьким сином і служницею Сузукі вони чекатимуть усю ніч, не зводячи очей з дороги.
Дія III
Та Пінкертон з’являється не сам. З ним його дружина – американка Кет. Вони приїхали за дитиною. Воля батька її сина для Чіо-Чіо-сан священна. Вона віддає хлопчика. Але сама не може пережити горя. «З честю той помирає, хто з безчестям миритися не бажає», – такі її останні слова і останнє рішення…
