Едвард Грігз>
Балет на ІІ дії
Юрій Станішевський та Вадим Писарев за мотивами драматичної поеми Генріка Ібсена
У виставі використано музичні обробки Дмитра Родіонова
29/04/2017
1 г. 25 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
«Пер Гюнт» – це розповідь про фантастичні пригоди сільського парубка, веселуна й витівника Пер Гюнта, який обрав у житті небезпечний принцип «бути самим собою задоволеним». Дві жінки, які люблять його – мати Осе та юна Сольвейг – все життя провели в очікуванні, а Пер – в мандрах і пригодах. Матері, яка помирає, він розповідає про свої подорожі, скрашуючи її останні хвилини. До Сольвейг він приходить вже старим і нещасним, усвідомивши, що життя його витрачено даремно.
В основі балету «Пер Гюнт» – однойменна п’єса видатного норвезького письменника, реформатора європейської драматургії Генріха Ібсена та музика, яка була написана спеціально для цього твору Едвардом Грігом.
Г. Ібсен «переплавив» у своїй драмі старовинні скандинавські саги, перетворивши її на філософську притчу про пошук людиною себе й сенсу свого буття через випробування. Е. Гріг акцентує тему вічної жіночності, жертовної любові, яка вибачає все, втіленої в образі ніжної Сольвейг. Саме ця концепція знайшла втілення у нашому балеті з урахуванням специфіки трупи театру, оригінального музичного та сценографічного прочитання.
Пластична мова «Пер Гюнта» базується на класиці з використанням неокласичних елементів, народної хореографії, а також більш екзотичних, характерних танців у «казкових» сценах.
Дія І
Картина І
Дія відбувається на початку XIX століття в Норвегії та Північній Африці.
Весілля Інгрід та Мас Мона. Мас Мон просить наречену танцювати, щоб усі присутні побачили її красу. Інгрід запрошує на танець найкращих кавалерів. Продовжує веселощі народна гра, в якій учасники показують спритність та силу. З’являється неочікуваний гість – Пер Гюнт. Його танець нібито говорить: «Дивіться, який я спритний і відчайдушний». Своєю завзятістю Пер зачаровує усіх дівчат. Змагаючись із юнаками, він кружляє в танці та уводить Інгрід, яка забуває про весілля та свого нареченого.
Немов ясний промінець, з’являється серед гостей Сольвейг. Дівчина пробуджує в Пері найніжніші почуття. Забувши Інгрід, Пер танцює з Сольвейг. Дівчину лякає молодецький характер Пера, але в її душі вже зародилося почуття першого кохання, яке вона пронесе крізь усе життя. Інгрід намагається повернути Пера. Обурені гості засуджують його за неприборкану вдачу і женуть зі свого товариства.
Картина 2
Пер Гюнт занурюється у свої мрії. Він в горах на скелястій стежці. З’являються три пастушки. Спокусивши Пера, насолодившись його нестримною чуттєвістю, пастушки відкидають його. З’являється жінка в зеленому – дочка Доврського короля. Зачарована Пером, вона своїм танцем занурює його до Рондських скель.
Картина 3
У підземеллі, в тронному залі Доврського короля скаженіють придворні тролі. Дочка короля знайомить батька з Пер Гюнтом, з яким мріє одружитися. Юнак не бажає залишатися в підземеллі. Йому нагадують, що людині, яка потрапила в підземне царство тролів, немає шляху назад. Закрутився танець смерті. Чути пісню Сольвейг, що зупиняє тролів. Темні сили розвіюються. Своїм коханням Сольвейг повертає Пера в реальне життя, до людей.
Картина 4
Осе, матір Пер Гюнта, відчуває наближення смерті. Її танець – благання побачити востаннє улюбленого сина. З’являється Пер. Він дбайливо бере її на руки, обіймає. Осе покидає цей світ. До приголомшеного Пера повертаються тіні минулого – покинута Інгрід, обдурені Мас Мон, Доврський король, його дочка. Нагадування про зраду, яку він вчинив відносно люблячої Сольвейг, жахають його.
Дія ІІ
Картина 1
Побувавши в різних країнах і розбагатівши нечесними шляхами, Пер Гюнт опинився на узбережжі Північної Африки. Його оточують цинічні попутники – ділки, шукачі удачі, розкоші та влади. Супутники Пера, обравши момент, грабують його і ховаються. Поневіряючись по пустелі, Пер знаходить коштовності та багате вбрання. Одягнувши його, він зустрічає плем’я бедуїнів, які приймають його за великого пророка. У Пері прокидається переконаність щодо власної неповторності. Раптом перед очима Пера виникають рідні пейзажі, його охоплює туга за батьківщиною. Мара зникає. Несподівано з’являється Анітра, навіваючи йому ще солодші марення. Перу здається, що він завжди шукав саме її. Знову йому ввижається Сольвейг, але й вона швидко зникає. Доврський король знову з’являється перед ним, тепер уже у вигляді професора, нагадуючи йому принцип тролів: захоплюйся самим собою! Професор забирає Пера в палац, де й має бути істинний Володар.
Картина 2
Обіцяний палац виявляється будинком божевільних, а професор його директором, якому потрібен новий пацієнт. Брехливий пророк прекрасно підходить на цю роль і навколо нього починається буйний танець чи то божевільних, чи то тролів, що прийняли їх вигляд. Перед ним відкривається картина божевілля одних і страждання інших. Тяжкі сумніви долають Пера. Де ж слава, багатство, перевага над іншими, до чого він так прагнув? Підсумок його блукань жорстокий: прекрасний палац, куди він так легко дав себе відвести, виявився божевільнею.
У його свідомості, як це буває перед смертю, проноситься все життя. Промайнули Інгрід і її наречений, жінка в зеленому, лукавий Доврський король, бачиться образ Анітри – красуні з мрії, кривляються тролі, проносяться ті, хто оточував його в поневіряннях по країнах. У темряві божевілля з’являється світлий образ матері – Осе. Однак Доврському королеві, який позбавився вигляду професора, вдається погасити цей промінь світла в душі Пера. Пісня Сольвейг почулася йому, і образ її з’явився перед очима. Силою своєї любові, подолавши тисячі кілометрів, Сольвейг рятує Пера. Вирвавшись з божевільні, Пер Гюнт готовий подолати будь-які випробування заради повернення на землю, де він народився і був щасливий. Але чи судилося людині повернути те, що він втратив? Що тепер він вважає найдорожчим в житті?
У рідному краї Пер Гюнт зустрічає Сольвейг і питає, чи залишався він насправді самим собою? «Так, у вірі, надії моїй і коханні», – відповідає Сольвейг…