Джоаккіно Россіні
Комічна опера на IІI дії
Чезаре Стербіні за однойменною комедією П’єра Огюстена Карона де Бомарше
Виконується італійською мовою з українськими субтитрами
01/06/1976
(оновлення вистави 01/03/2010)
2 год. 55 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
«Севільський цирульник» Дж. Россіні підкорює невичерпною дотепністю, багатством мелодій, віртуозними вокальними партіями, стрімкою динамікою та безліччю комічних ситуацій. Сюжет, заснований на п’єсі П. Бомарше, виходить з традиції італійської комедії масок. Це добре знайомі й завжди актуальні образи та ситуації, інтрига, що захоплює (молоді люди прагнуть одружитися всупереч протидії старих батьків чи опікунів). Але головні герої тут, здатні допомогти закоханим, – слуги, спритні й кмітливі, майстри на всі руки. Однак у своїй опері Дж. Россіні йде далі, і на місце «масок» приходять живі люди, герої здаються ніби вихопленими з самого життя.
Прем’єра «Севільського цирульника» Дж. Россіні колись провалилася, що іноді трапляється з шедеврами. Подальша ж доля твору була тріумфальною – «Севільському цирульнику» судилося стати однією з кращих комічних опер в історії жанру.
Дія I
Дія відбувається в Севільї (Іспанія) у XVIII столітті
У передранковій тиші лунає серенада. Це граф Альмавіва співає про своє кохання до Розіни. Дівчина відповідає йому взаємністю, але знаходиться під постійним наглядом опікуна, доктора Бартоло, який сам має намір одружитися із вродливою вихованкою. На допомогу закоханому графу приходить кмітливий і винахідливий цирульник Фігаро. В той час, коли дон Бартоло разом з учителем музики доном Базіліо розробляють план боротьби з суперником, Фігаро і Альмавіва теж збираються вдатися до хитрощів.
Дія IІ
До доктора вривається солдат напідпитку та вимагає місце для ночівлі. Це переодягнений граф Альмавіва. Передбачливий доктор підозрює підступ. Зчиняється бійка, на яку прибігли солдати та офіцер. Граф вимушений назвати офіцеру справжнє ім’я. Скориставшись метушнею, граф та Фігаро тим часом зникають. Перша невдача не зупиняє закоханих. Фігаро вигадує нову пастку.
Дія IІI
Граф прикидається музикантом Ліндором і називає себе учнем дона Базіліо, який несподівано захворів на скарлатину. Цього разу графу Альмавіві вдається надурити Бартоло, незважаючи на несподівану появу дона Базіліо. Розіна та Альмавіва домовляються про втечу. Але дон Бартоло дізнається про плани закоханих і проганяє Фігаро та його приятеля-музиканта. Залишившись наодинці із Розіною, Бартоло запевняє, що Ліндор хоче лише передати її в «нечесні» руки графа Альмавіви. Обурена Розіна вирішує помститися Ліндору та погоджується на свій шлюб з доктором. Поки Бартоло бігає за охоронцями, в дім потрапляють граф та Фігаро. Граф відкриває Розіні своє справжнє ім’я. З’являється Базіліо та нотаріус, яких Бартоло запросив для оформлення свого шлюбу. Фігаро переконує нотаріуса, що той прийшов для того, щоб одружити саме Альмавіву з Розіною. Незабаром повертається Бартоло з охоронцями, але пізно: йому залишається тільки привітати молодих.
