Музична вистава за мотивами повісті М. Гоголя та п’єси М. Старицького
Музична вистава
за мотивами повісті М. Гоголя та п’єси М. Старицького
Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя
12+
2 год.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
«Сорочинський ярмарок» 2026-го року – це ювілейний привіт однойменній постановці 1936-го, з якої й почався відлік сезонів Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. Це музична комедія за мотивами відомої повісті нашого славного земляка. Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк дещо осучаснив твір Миколи Гоголя, персоналізував багатьох персонажів, а самого письменника увів у виставу як головного героя – сина Василя Гоголя-Яновського, який приїхав на ярмарок за враженнями.
Щодо атмосфери ярмарку, то гоголівці відтворили її на повну: тут і ятки з різноманітним крамом, і вози з мішками, полотном, макітрами і всякою всячиною, і шинок, і те, з чого починається базар – ворота! Точно, як у Гоголя: «Галас, сварка, мукання, мекання, ревіння – все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки – все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима». Але головне – неймовірні історії, що трапляються в ярмарковому натовпі або живуть у переказах від ярмарку до ярмарку: про кохання Хотини і Панька, про ласого до оковитої Цибулю, про злу мачуху Хіврю, про небайдужого до Хіврі (при живому чоловіку Черевикові!) поповича Афанасія Івановича і… про червону свитку!
«Сорочинський ярмарок» 2026-го року — це ювілейний привіт однойменній постановці 1936-го, з якої й почався відлік сезонів Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. Це музична комедія за мотивами відомої повісті нашого славного земляка. Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк дещо осучаснив твір Миколи Гоголя, персоналізував багатьох персонажів, а самого письменника увів у виставу як головного героя — сина Василя Гоголя-Яновського, який приїхав на ярмарок за враженнями. Щодо атмосфери ярмарку, то гоголівці відтворили її наповну: тут і ятки з різноманітним крамом, і вози з мішками, полотном, макітрами і всякою всячиною, і шинок, і те, з чого починається базар — ворота! Точно, як у Гоголя: «Галас, сварка, мукання, мекання, ревіння — все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки — все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима». Але головне — неймовірні історії, що трапляються в ярмарковому натотовпі або живуть у переказах від ярмарку до ярмарку: про кохання Хотини і Панька, про ласого до оковитої Цибулю, про злу мачуху Хіврю, про небайдужого до Хіврі (при живому чоловіку Черевикові!) поповича Афанасія Івановича і… про червону свитку!
