Арам Хачатурянз>
Балет на 2 дії, 11 картин
Георгій Ковтун
2 год. 50 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
Балет, хор, міманс, солісти-вокалісти… Понад 200 артистів зливаються на сцені в єдиному пориванні, наче перетворюючись на натовп часів Древнього Риму: бурхливий, багатобарвний, магнетична сила та нестримна енергія якого буквально заворожують! А на цьому фоні розгортається драматична історія Спартака, в якій тема протистояння особистості імперіям усіх часів і народів переплітається з розповіддю про приречене, але прекрасне кохання.
Всесвітньо відомий балетмейстер Георгій Ковтун, творчому почерку якого властиві монументальність, пошук нових виразних засобів, неординарність мислення, давно мріяв, щоб хтось зі співвітчизників взявся за подібний масштабний проєкт. І перший український театр опери та балету – харківський – ризикнув. Зрештою, таких новацій, як це не парадоксально, вимагали самі його традиції!
У Харкові балет «Спартак» двічі, 1967-го та 1979-го року, ставив киянин Анатолій Шекера. А на прем’єрі був присутній сам знаменитий автор музики Арам Хачатурян і навіть диригував першою дією. Георгій Ковтун, представник нової генерації балетмейстерів, бунтар і фантазер (адже за професією він ще актор і каскадер!), надихався, передусім, буйними ритмами і терпкими гармоніями музики вірменського композитора. Зрештою, утворилося сміливе поєднання класичної хореографії з сучасною танцювальною мовою, елементами акробатики і каскадерськими трюками – справжній «чоловічий» балет! Динамічні, темпераментні епізоди оргій і битв, гіпнотичні любовні сцени, гостро конфліктні дуетні протистояння були покликані показати нове, сучасне значення картин з минулого. Вперше зазвучав і з’явився на балетній сцені потужний двигун дії – хор. Навіть самі звуки битви – брязкіт мечів, войовничі вигуки і гаряче дихання натовпу – прирівнювалися до елементів звукової партитури.
Надзвичайно виразні любовні сцени, створені Г. Ковтуном, заслуговують на окрему згадку. Адже віртуозні, майже акробатичні «верхні» балетні підтримки завжди викликають бурхливі оплески глядачів. Балетмейстер створив і нове лібрето, в якому не просто змінив імена деяких персонажів, але по-іншому інтерпретував образи, вчинки і сподівання героїв. Яскравий, провокативний, насичений подіями, спектакль Г. Ковтуна синтезує те, що, здавалося б, неможливо поєднати. Тож глядачам гарантоване незабутнє видовище і водночас новий, гострий погляд на повстання рабів у Давньому Римі, на проблеми свободи, любові й зради, які залишаються актуальними і в наші дні.
Дія І
Пролог
Спартак, Крікс, Пір скуті спільним ланцюгом. Це живий «товар» для школи гладіаторів.
Картина 1. «Майдан Риму»
У центрі майдану – візок з рабами, виставленими на потіху натовпу. На колісниці, запряженій полоненими Спартаком та Кріксом, виїжджає полководець Красс.
Картина 2. «Казарма»
Школа гладіаторів. Аби розважити воїнів-рабів, очільник школи Арес приводить дівчат. Серед них – Валерія. Спартак зачарований дівчиною, вона відповідає йому взаємністю. Охоронці переривають їхнє побачення. Спартак із люттю кидається на них, але сили нерівні.
Картина 3. «Палац»
У палаці Красса йде бенкет, який поступово перетворюється на нестримну вакханалію. Гості вимагають нових видовищ. В амфітеатрі на них чекають бої гладіаторів.
Картина 4. «Арена»
В бою на коротких мечах фракієць Крікс перемагає нубійця Піра. На арену виходять самніти та фракійці, серед них – Спартак. Наприкінці битви він перемагає суперника, але відмовляється добити його. Красс шаленіє, оскільки раб відмовився підкоритися його волі.
Картина 5. «Повстання»
Крікс і Спартак закликають до повстання – краще загинути вільними, ніж жити у рабстві. Гладіатори кидаються на охоронців і, заволодівши їхньою зброєю, вириваються на волю.
Картина 6. «Везувій»
Валерія та Спартак зустрічають перший схід сонця на волі. До табору повстанців приходять нові люди – раби, що дізналися про сміливий вчинок гладіаторів. Спартака обирають вождем.
Дія ІІ
Картина 7. «Бенкет у Сабіни»
Крікса спіймали. Красс викликає його на двобій та легко перемагає. Сабіна зачаровує Крікса. Патриції незадоволені поведінкою хазяйки. Раптово до палацу вривається армія Спартака. Крікс прохає його помилувати присутніх. Між колишніми друзями спалахує сварка. Спартак з воїнами повертається до табору.
Картина 8. «Сенат»
У сенаті тривожно. Повстання охопило усю Італію. Сенатори вимагають від Красса негайних заходів. Красс насміхається із занепокоєння сенаторів та обіцяє легко подолати військо Спартака.
Картина 9. «Ліс»
Пастухи грають з подругами, які переодягнулися в овечі шкіри. Прихід гладіаторів відволікає їх від легкодумних забав. Пастухи приєднуються до війська Спартака. Але Крікс здійснює підступний план Красса та Сабіни й приводить у табір куртизанок. Легіонери оточують повстанців і знищують їх. Крікс, розуміючи свою провину, благає вбити його, але Спартак відмовляється, тоді Крікс кінчає життя самогубством.
Картина 10. «Прощання Валерії та Спартака перед боєм»
Спартак дізнається, що велика армія вирушила на допомогу Крассу. Він розуміє, що на повстанців чекає поразка. Вибору немає: краще загинути в бою, ніж знову жити у рабстві. Закохані розуміють, що прощаються назавжди.
Картина 11. «Битва»
Спартак, оточений римлянами, гине. Повстанці розгромлені та розіп’яті. Невтішна скорбота Валерії над тілом коханого та над його загиблими соратниками.