Микола Лисенко
Історична опера на ІІІ дії
Михайло Старицький за однойменною повістю Миколи Гоголя
Виконується українською мовою
27/03/1991
3 год. 25 хв.
- Про виставу
- Постановники
- Дійові особи та виконавці
- Фотогалерея
Світова прем’єра опери М. Лисенка «Тарас Бульба» відбулася саме на харківській сцені, у жовтні 1924-го, ще до створення першого українського театру опери та балету. Багато років цей твір є візитівкою нашого театру, якому присвоєне ім’я автора опери – фундатора української класичної музики. Це патріотичний монументальний твір, в якому стикаються дві драматичні лінії: двобій між козаками й польськими завойовниками та конфлікт особистих життєвих позицій – почуття та обов’язку. «Тарас Бульба» М. Лисенка – М. Гоголя – це гімн нашого народу, що висвітлює незламність любові українців до Батьківщини.
У 1991 році відбулася прем’єра нової версії спектаклю, присвячена 75-й річниці першої постановки в Україні. В опері широко представлені масові сцени з хором і балетом. Героїка, мужність та відвага головних поборників Тарас і Остап розкриваються у широкій палітрі музичних засобів. Їхні образи в цілому є незаперечним досягненням українського оперного мистецтва. Зовсім іншими засобами відтворений образ зрадника Андрія. Він – чуттєвий і відважний, здатний боротися за своє кохання, тому розв’язка набуває ще більшого трагізму, адже вчинки кожного з героїв можуть бути по-людськи виправданими.
Дія відбувається в Україні в XVI столітті
Пролог
Превелика скрута в Україні. Кобзар закликає козацтво на боротьбу проти панів, унії.
Дія І
Картина 1
Майдан перед Братським собором в окупованому шляхтою Києві. Залишаючи в бурсі своїх синів Остапа та Андрія, Тарас Бульба доручає Ключареві догляд за ними, просвіту та навчання добру, любові до Вітчизни.
Панські жовніри переслідують нескорених шляхтою.
Картина 2
Кімната Марильці. З’являється закоханий у панночку Андрій, але їхньому побаченню заважає сам Воєвода – і хлопцеві доводиться тікати.
Картина 3
Садиба Тараса. Настя чекає приїзду синів. Зворушливою та трохи кумедною є зустріч Остапа та Андрія з матір’ю та батьком. Товкач, осавул козацького війська і приятель Тараса, розповідає про лихі справи панства в Україні та просить відпустити у Січ обох синів старого друга. Тарас і сам мріє «меча на ворога піднять». Туга, тяжкі передчуття звучать у голосінні матері. Тарас з синами, Товкачем та козаками вирушають на Січ.
Дія ІІ
Запорізька Січ. Січовики незадоволені. Марно пропадає козацька сила. За пропозицією Тараса та Товкача кошовим обирають мужнього Кирдягу. Посланець, знесилений тортурами, розповідає про лихо, яке коять в Україні ляхи. Січовики із завзяттям вирушають у похід за визволення народу від ярма.
Дія ІІІ
Картина 1
Біля обложеної фортеці Дубно розташовано козацький табір. Не спить лише Андрій, який згадує кохану панночку. Несподівано Андрія відшукує татарка, служниця Марильці, яка благає врятувати панночку від голодної загибелі. Забувши про козацьку честь, Андрій бере їстівні припаси й таємним ходом йде з татаркою до Дубна.
Картина 2
Каплиця в замку Воєводи. Зголодніла шляхта у розпачі. Зрада Андрія, до нестями закоханого у Марильцю, багато що змінює в їхній долі. Андрій просить у Воєводи благословення на шлюб з Марильцею. Єзуїт підступно радить Воєводі погодитись, аби це принесло шляхті користь під час облоги. Андрія призначають полковником.
Картина 3
Рада запорожців під Дубном. Шляхта, скориставшися зрадою Андрія, вночі обійшла козаків, що спали. Водночас приходить звістка про зруйновану татарами Січ. «Найсильніша зброя народу – побратимство, саме воно допоможе знищити ворогів», – виголошує Тарас. До батька з юнацьким запалом приєднується й Остап. Задорожний приносить звістку про зраду Андрія…
Козаки вирушають назустріч шляхті. Розпалений боєм, Андрій нападає на колишніх товаришів, але гине від кулі батька. Не може простити рідного брата й Остап.
Фінал
Шляхта чинить шалений опір козакам, але розплата неминуча. У двобої з Воєводою перемагає Остап…
Вільно майорить Січовий прапор.
