Турандот

На площі перед імператорським палацом Мандарин проголошує указ доньки імператора – принцеси Турандот: «Кожен, хто належить до королівської крові й претендує на руку і серце Турандот, мусить розгадати три її загадки. Хто відгадає – стане чоловіком принцеси. Але у випадку невдачі, хай знає, – його чекає страта!». От і сьогодні юний перський принц-невдаха мусить скласти свою голову під сокирою ката.

Натовп чекає кривавого видовища. Раптом у натовпі людей відбувається несподівана зустріч мандрівного принца Калафа, якого ніхто в місті не знає, з його батьком – татарським царем-вигнанцем Тимуром. Бідний сліпий старець-цар блукає країною разом з відданою йому і таємно закоханою в Калафа рабинею Ліу.

Перського принца ведуть на страту. У цей час з’являється Турандот. Натовп, сподіваючись на милосердя принцеси до нещасного юнака, чекає її рішення. Але Турандот віддає наказ розпочати страту.

Краса принцеси Турандот вражає Калафа і запалює в його серці кохання. Він готовий до будь-яких випробувань.

Даремно намагаються стримати Калафа його батько Тимур, рабиня Ліу, а також маски-міністри Пінг, Панг і Понг.

Кохання вселяє в Калафа силу і впевненість у перемозі. Він тричі б’є в гонг, заявляючи цим про свою згоду на випробування.

Маски-міністри Пінг, Панг і Понг очікуючи схід сонця роздумують, як покінчити з кровопролиттям, що продовжується протягом кількох років, як приборкати жорстоку Турандот. Вони мріють про спокійне життя десь на березі озера, якнайдалі від придворної суєти. Але настає новий день і знову, швидше за все, продовжаться криваві події.
Маски-міністри оплакують долю свого народу і своєї країни…

На площі перед палацом знову збирається натовп. Угорі високих сходів з’являється Син Неба – імператор Альтоум.

Починається ритуальна церемонія підготовки Калафа до випробувань загадками. У супроводі служниць виходить і сама принцеса Турандот. «Загадок буде три, а смерть одна», попереджає вона принца, пояснюючи свою ненависть до всього чоловічого роду тим, що колись, у давні часи, в цьому самому палаці, чужоземний завойовник, заволодів китайською принцесою Ліу-Лінь, і крик її, через століття, відгукнувся в серці Турандот, закликаючи до помсти за безчестя. Тепер вона мстить всім прибульцям. Ніхто досі так і не зміг стати її чоловіком.
Турандот виголошує загадки: перша, друга, третя. І принц відгадує їх. У розпачі та гніві принцеса просить батька-імператора не віддавати її принцу, «ніби рабиню».

Тоді Калаф надає Турандот останню можливість «порятунку»: хай до світанку принцеса відгадає його ім’я. Якщо це їй вдасться, він готовий померти. Турандот приймає умову.

Сад імператорського палацу. Глашатаї проголошують указ принцеси: «Ніхто не спить цієї ночі. Кожен під страхом смерті мусить намагатися дізнатись ім’я чужоземця».

Калаф у глибокій замисленості: «Ніхто не спить (Nessum dorma), і ти, чарівна принцесо, дивишся на зірки, які, сподіваюсь, запалять у тобі кохання…».

Пінг, Панг і Понг – маски-міністри – просять Калафа покинути Пекін, обіцяючи йому різноманітні блага. Але Калаф не мислить собі життя без Турандот.

Сторожа разом з натовпом приводять до Турандот схоплених Тимура і Ліу, яких бачили, коли вони розмовляли з чужоземцем. Ліу, щоб врятувати Тимура від тортур, заявляє: «Лише я знаю його ім’я!» Її зв’язують, але не можуть вирвати з її вуст ім’я принца. «Що дає тобі таку силу?» – запитує в Ліу Турандот. «Кохання, – відповідає Ліу, – і коли твоє огорнуте льодом серце зрозуміє це, ти теж, як і я, станеш сильною і щасливою».

Боячись не витримати тортур на допиті, Ліу вихоплює у одного зі стражників кинджал і заколюється. Усі вражені.

Після смерті Ліу прозріває Калаф: «О прислужниця смерті! – звинувачує він Турандот, – у цій крові пролитій ти одна винна! Ти вбила її!». Калаф усвідомлює і свою провину в загибелі Ліу: «Знати хотіла ти ім’я моє? Я принц Калаф! Веди на страту мене!».

Але тепер Турандот вже не може лишитися байдужою і холодною. Коли з’являється натовп і виходить імператор, принцеса зізнається: «Я загинула! Збулось пророцтво Ліу: зі сходом сонця я дізналась ім’я чужоземця… Це ім’я – Кохання!»